Успішне навчання

# українською_залюбки   # українські_місяці   # Україна_у_минулому

Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, а тому й назва "Видення". На Закарпатті у цей день не ходили у гості (можуть принести нещастя). Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (весняний) трава.

Грім узимку - на сильні вітри і сніг. Поверх криги виступає води - незабаром буде дощ або потепління. Хмари йдуть проти вітру - на сніг. # українською_залюбки   # українські_прикмети   # Україна_у_минулому

Цей місяць у різні віхи існування нашої держави та у різних регіонах мав інші назви. Давньоруські часи - "студень", але й "груднъ" (у значенні "нерівний, покритий грудками шлях" А діалекти "лютень", "хмурень", "стужайло", "студений", "мостовик" тощо. На західноукраїнських землях ще вживали "трусим" Я.Головацький писав: "Грудень - то змерзлі груди дорогу возову псують; не раз сніг потрусить - для того трусим; часто і крепкі морози потягнуть, зовсім уже зима - для того студень..." Дуже схожі назви місяця "грудень" у поляків, білорусів, сербів та хорватів, словенів. А на Закарпатті називали тільки або "мочавець" (вологий, мокрий), або "андрієць" (за назвою свята Андрія - 13 грудня). А у інших народів назва "децембер" (десятий місяць року), бо рік закінчувався у лютому) # українською_залюбки   # українські_місяці   ...

У нашого народу є прикмети, які допомогали пращурам передбачити погоду: Грудень холодний, сніжний та з вітрами - на врожай. Яскраві зірки взимку - на мороз. Миготять зірки на небі - на сніг. # українською_залюбки   # українські_прикмети   # Україна_у_минулому