Успішне навчання

Переформатування та дослідження Перед 25-м грудня я перестала розміщувати дописи, пов'язані з народознавством. Чому? Бо у нашому суспільстві відбувається певне переформатування. Колись увесь цівілізований світ перейшов на новий григоріанський календар, але церква, яка була на теренах більшовицької держави, - ні. Навіщо треба було переходити з юлініанського на григоріанський календарі? Бо у першому знайшли неточності - і час біг швидше, ніж рухався календар. Так от: країна рад перейшла на новий календар, а церква - ні. Тому святкування Нового року відбувалось за тиждень до Різдва, коли інші церкви (і православні теж, а не тільки католицькі) святкували 25 грудня, як було й до переходу. А також у нас з'явилось ще одне свято - Старий Новий рік. Він святкувався уже через тиждень від нашого Різдва (як і необхідно для Нового року). І тому, так як ми з вами починаємо відходити від традицій радянських, то й нормально (хоча й через столяття) перейти ПЦУ на григоріан

Всі три свята — Варвари, Сави та Миколи — називали Миколаєвими святами. На відміну од весняного (22.05), зимового Миколая відзначали особливо врочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря. Традиційно на Україні, особливо у західних областях, до цього дня готували обрядодп, пов'язані зі святим Миколаєм. Вве чері хтось найповажніший з родини переважно дідусь, перевдягався на вулиці в «доброго Миколая» (на зразок Діда Мороза), заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь.

З цим святом пов'язано найбільше жартівливих обрядів У тих родинах, де були чоловіки з таким ім'ям, справляли обряд «похорону Савки» Збиралися переважно родичі й сусіди, щоб увіншувати іменинника: «Як був Сава то не їв сала, їв паляниці, щоб любили молодиці!» Винуватця цієї події всаджували на ослін і гутали, приспівуючи: Савка вмер, бо слабий був, Жінку бив, бо дурний був. Ой, вип'ємо по чарочці. Заспіваймо по Савочці.

Святкують тільки жінки. У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й пирхуни — заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили «пирхуном». Про це свято існувало чимало переказів. Одні вважали, що Варвара була іудейкою, але згодом вихрестилася. Кали ж про це довідався батько, то виніс їй смертний присуд. Інші стверджували, що Варвара~магометанка, але зголосилася п рийняти християнське віросповідання; тому батько примусив її товкти босоніж подрібнене скло. Одне слово, це була великомучениця за віру.

У давніші часи навчальний процес розпочинався взимку — першого грудня за тодішнім літочисленням. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо «Пророк Наум наведе на ум». За народними уявленнями, Наум — покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше отримає і засвоїть знання, набереться розуму. Особливо це стосув алося дітей слаборозвинених. Увечері батьки запрошували хрещених, котрі приходили з букварями й починали напам'ять заучувати літери.

Андрія У цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти. На Андрія дівчата багато ворожили, завбачуючи свою долю. Дійства, пов'язані з гаданнями, такі ж, як і напередодні Нового року.   На Андрія треба кожуха-добродія.      На Андрія робиться дівицям надія.      На Андрія вложи руку в засув у хліві.      Я, святий Андрію, конопельки сію, дай же. Боже, знати, з ким весілля грати.      Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію, пеленою волочу, бо я заміж хочу. # українською_залюбки   # українські_місяці   # Україна_у_минулому                                                                                                  

Парамона, або Передандрія (продовження) У деяких районах, зокрема па Поліссі, влаштовували своєрідне дійство — «сіяли льон». Дівчата вибігали на вулицю, імітували сівбу льону (деінде — конопель) і «волочили ниву» спідницями, приказуючи: «Святий Андрію, на тобі конопельки сію, дай же мені. Боже, знати, з ким їх буду брати!» Досить оригінальним серед поліщуків був обряд, який називався «сповідь діжі».

Парамона, або Передандрія Молодь увечері збиралася на калиту. Дівчата випікали великий корж, підв'язували його до сволока, а хлопці мали "проїхати на коцюбі" й відкусити шмат. Присутні намагалися розсмішити "коцюбника" - так називали того, хто "їхав на коцюбі". Якщо він розсміявся чи не зумів посмакувати калитою, то невдаху обмащували сажею. Пізно ввечері дівчата збиралися в окремий гурт для ворожінь. Більшість сюжетів подібні до тих, якими користувались напередодні Нового ро ку. Але деякі були й "андріївські.

Канун святої Катерини (6 грудня) З цього вечора дівчата починали ворожити. Робили це в такий спосіб: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж. # українською_залюбки   # українські_місяці   # Україна_у_минулому                                    

# українською_залюбки   # українські_місяці   # Україна_у_минулому

Вважають, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, а тому й назва "Видення". На Закарпатті у цей день не ходили у гості (можуть принести нещастя). Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (весняний) трава.

Грім узимку - на сильні вітри і сніг. Поверх криги виступає води - незабаром буде дощ або потепління. Хмари йдуть проти вітру - на сніг. # українською_залюбки   # українські_прикмети   # Україна_у_минулому

Цей місяць у різні віхи існування нашої держави та у різних регіонах мав інші назви. Давньоруські часи - "студень", але й "груднъ" (у значенні "нерівний, покритий грудками шлях" А діалекти "лютень", "хмурень", "стужайло", "студений", "мостовик" тощо. На західноукраїнських землях ще вживали "трусим" Я.Головацький писав: "Грудень - то змерзлі груди дорогу возову псують; не раз сніг потрусить - для того трусим; часто і крепкі морози потягнуть, зовсім уже зима - для того студень..." Дуже схожі назви місяця "грудень" у поляків, білорусів, сербів та хорватів, словенів. А на Закарпатті називали тільки або "мочавець" (вологий, мокрий), або "андрієць" (за назвою свята Андрія - 13 грудня). А у інших народів назва "децембер" (десятий місяць року), бо рік закінчувався у лютому) # українською_залюбки   # українські_місяці  

🌄Сьогодні Чистий четвер.  💦Ми завжди у цей день починаємо з купання. 💧Кажуть, що будь-яка вода і будь-де вона освячена.  #Україна #Великдень #Страсний_тиждень #Традиції_звичаї                                       

🇺🇦У давнину наші прадіди називали цей тиждень "Чорний".  🗣Моя мама називала його білим, бо усі намагаються порибирати.  ✅А ще ми називаємо його страсним.  🌦Мабуть, основний посил тижня очищенняяк фізичне, так і духовне. #Україна #Великдень #Страсний_тиждень #Традиції_звичаї