Успішне навчання

Лексика, якої не вистачає, щоб грамотно спілкуватися Чи помічали ви, що на роботі можете спілкуватися українською і не часто помиляєтесь. А вдома - переходите на російську або жахливий суржик вживаєте. Чому? Бо по-перше, це звичка, а по-друге, у вас не вистачає слів. А чому на роботі вистачає? Під час робочого процесу у вас перед очима багато текстів, з якими ви працюєте чи книжок, які ви читаєте, де ви берете словниковий запас, ви вчитесь за певними шаблонами - це нормально. А побутова лексика залишається на рівні розмов, у яких переважно шаблони російські. І це не тому, що так зручно, а тому, що немає іншого. Ви повноцінно перейдете на українську, коли будете послуговуватися і у побуті нею. Коли будете знати, що вжили неправильно слово чи форму, і будете працювати над тим, щоб пасивний запас наповнити та перевести у активний. Нумо вивчати побутову лексику)

Увесь час, скільки викладаю українську, намагалась дітям поснити, чим відрізняються слова воєнний та військовий - було складно. І складно саме психологічно. Бо як пояснити весь той жах, що несе із собою війна... І ось уже третій місяць, як йде на нашій землі повномаштабне вторгнення, коли не убезпечений ніхто і ніде. Така дійсність, і ми повинні її прийняти. #українськоюзалюбки поновлює свої дописи. І хочеться почати з паронімів військовий/воєнний. По-перше, ці слова зараз найчастіше лунають, чого не було раніше. По-друге, навчимось правильно їх вживати. По-третє, іноземну мову ми вчимо кілька років, а рідну усе життя - то вдосконалюймось. Пароніми - підступні. Не знали? А ви зараз переконуєтесь самі, коли починаєте сумніватися, яке слово правильно вжити. Пароніми - це слова, які або близькі за значенням, або близькі за написанням. Зверніть увагу: близькі, але не тотожні (однакові). Вони розрізняються у написанні та значенні. Наприклад, воєнний та військовий. Як інколи наш мозок