Коригування, або від чого залежить оцінка

Вперше цьогоріч один з моїх учнів-семикласників відважився на коригування семестрової оцінки з всесвітньої історії. Його наполегливість вражала: сам зголосився, не відставав від нас, дорослих, поки не оформив усі документи та не отримав дату перездачі та завдання, яке треба готувати. Це не просто плюс. Це крок у відповідальність. Але при цьому усьому результат 

перездачі не змінився, відповідно до попередньої оцінки. Чому? Бо, навіть маючи мотивацію, учень не завжди знає, як треба самостійно підготуватись до навчання. Учні не уміють опановувати знання: бо просто прочитав та відповів на питання, для засвоєння матеріалу дуже мало. Саме це робив мій учень - читав та відповідав на питання. У п'ятому та шостому класі я намагалась показати, що за допомогою логічних схем вивчити матеріал легше (були учні, які переконались у цьому, застосувавши при підготовці домашнього завдання - отримали відмінний результат - чи застосовують зараз - ні!). Чому намагалась? Бо заняття популярності не мали і учнів, які систематично приходили та виконували завдання, не було. Шкода. Я могла б багатьом речам навчити. Зараз намагаюсь іншим чином переконати учнів у тому, що уміння вчитись - дуже важливе, але точно скажу, що вони між оцінкою та знаннями, вибирають оцінку. Ще й вихваляються, що не вчили матеріал, а контрольну написали. А те, що написали завдяки тому, що вчитель вимагав те, що розповідав на уроці, і те, що оцінка середнього рівня знань, їх не турбує. Саме тому починаю цей щоденник.